Українська література (5 клас)

16-20 березня 2020 р.
Тема: Зірка Мензатюк "Таємниця козацької шаблі"
Дочитати повість. Виконати тестові завдання після кожної частини, відповіді записати у зошит. Вікторину теж виконати в зошиті.
«Таємниця  козацької  шаблі» ( так або ні)
11.     У  квартирі  пана  Богдана  уподобав  собі  зявлятися  один  патріотично  налаштований  привид. 
22.    Привид  порадив  шукати  старовинну  реліквію  на  старому  бойовищі, можливо, у  замку  чи  фортеці  на  півдні  України. 
33.У  подорож  сімейство  Руснаків  вирушило  на  чорному  джипі. 
44.   Першочергово  метою  своєї  подорожі  сімя  Наталочки  визначила Берестечко.
                                                                                              
55.    Наталочка  потрапила  в  пастку  і  впала  в  порожній  колодязь  у  замку  в  місті  Дубно. 
66.     В  колодязі  дівчинка  знайшла  старовинні  монети  та  дорогоцінне  каміння.          
77.    У  Берестечко  Руснаки  приїхали  у  девяту  пятницю  після  Великодня, коли  туди  збираються  свідомі  українці  вшанувати  пам'ять  загиблих  козаків. 
88.     У  Берестечку  Наталочка  загубилася  і  розплакалася. 
99.   У  Підгірцях  дівчинку  викрали  і  силоміць  притягли  на  відьмацький  бал.
110.                    В  Олеському   замку  Руснаків  ледь  не  затримали  за  крадіжку  картини. 
111.                      Якби  Наталочка  не  змогла  вчасно  відгадати  загадку  Антипка  і  знайти  шаблю, то  змушена  була  б  все  життя  брехати. 
12. Розгадати  загадку  Антипка  допомогла  пісня  про  Хмельницького. 


Шановні мої учні! Я вас зареєструвала на сайті "На урок" для участі у конкурсі " Таємниці генія Шевченка". Коди для конкурсу вам надішлють класні керівники через вайбер. Завдання потрібно виконати до 5 квітня. 

Питання, які виникають під час опрацювання матеріалу і відповіді до тестових завдань надсилайте мені на електронну пошту sokurenko.sveta@gmail.com

23-24 березня
Читати оповідання С. Васильченка "У бур"янах".


Аналіз твору (записати у зошити)

Тема твору: зображення життєвого шляху Великого Кобзаря.
Ідея твору: уславлення сили духу, заклик навчитися долати труднощі на життєвій дорозі.
Мета твору: на нелегкому життєвому шляху вибери вірну стежину.

Твір називається «Широкий шлях», перша частина - «В бур'янах». Твір мав мати 5 частин, проте автор встиг написати тільки першу частину, яка вийшла в світ уже після смерті автора  – в 1938 році. 

Вірші Т.Шевченка "Садок вишневий.." і "За сонцем хмаронька пливе" вивчити напам"ять.

30, 31 березня

Тема: Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. "Не бував ти у наших краях!". "Гаї шумлять..", "Блакить мою душу обвіяла". Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Виразне читання поезій П. Тичини.




,
Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України.
Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини.
Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини.

Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.

Художні засоби.
Метафори:  гаї шумлять, дзвін гуде, горить-тремтить ріка.
Персоніфікація: хмарки біжать, думки пряде, мріє гай.
Порівняння: «Струмок серед гаю, як стрічечка», «На квітці метелик, мов свічечка». 
Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Асонанс (часте використання певних голосних звуків у рядку): «На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».



Павло Тичина "Не бував ти у наших краях!" Аналіз вірша






Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.

Художні засоби.
Епітети: блакитні простори; веснянії ночі.
Метафори (персоніфікація, або уособлення): серце б'ється, степ простягнувся.
Порівняння: могили, як гори; 
Оклики: «Не бував ти у наших краях!», «А веснянії ночі в гаях!..», «Не бував ти у наших краях, Бо відтіль не таким би вернувся!», «Що не можуть без пісні і нивки зорати! ».
Риторичні запитання:  «Чув про степ, що ген-ген простягнувся?»
Анафора (єдинопочаток): «Там же небо — блакитні простори...Там степи, там могили, як гори», «Що не люблять, не вміють ридати. Що не можуть без пісні і нивки зорати!».
Рефрен (повтори): «Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших краях».
Антитеза (протиставлення): смієшся – ридаєш.
Перелічення: простори, степи, гори; тремтиш , смієшся, ридаєш.

Павло Тичина "Гаї шумлять" Аналіз вірша

Тема твору: гармонійне поєднання краси рідної природи та почуттів ліричного героя. 
Ідея твору: захоплення гармонією людини і природи.
Основна думка: любити та оберігати природу рідного краю.

Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: пейзажна лірика.

Художні засоби.
Епітети: іду зворушений, шепіт голублячий, жду співаючи, душі весело, нивами-приливами.
Метафори (персоніфікація, або уособлення):  гаї шумлять, хмарки біжать, дзвін гуде, думки пряде, мріє гай, горить-тремтить ріка.
Порівняння: купаючи мене, мов ластівку; неба край – як золото; мов золото-поколото, … ріка, як музика. 
Повтори: милуюся-дивуюся, нивами-приливами, співаючи-кохаючи, золото-поколото, горить-тремтить.
Асонанс (часте повторення голосних звуків): «Милуюся. Милуюся-дивуюся», «Над нивами. Над нивами-приливами», «Співаючи. Співаючи-кохаючи», «Ген неба край», «Як золото. Мов золото-поколото»

За підручником прочитати с. 199-200, один з віршів вивчити напам"ять

06, 07 квітня
Тема: Євген Гуцало. основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла - наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї проблеми в оповіданні "Лось".
Співчуття і милосердя - шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

Прочитати у підручнику про Євгена Гуцала (с.203), прочитати оповідання (с.203-210), виписати у зошит визначення поняття "оповідання"(с.210), записати у зошит аналіз твору:

Є. Гуцало «Лось» аналіз твору
 Жанр: оповідання 
Головні герої: лось, два брати, браконьєр Шпичак
 Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин. Про лося, якого врятували хлопчики з річки, вбив їхній дядько

 Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомагати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокістю та користолюбством.
 Проблематика: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги; люди мають усвідомити, що їх завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.
Виконати завдання завдання 11, 12, 1, 2 на ст. 211
13 квітня
Тема: Складання портрета літературного  героя

Портрет у літературі — один із засобів художньої характерис­тики, письменник розкриває типовий характер своїх героїв і ви­словлює своє ідейне ставлення до них через зображення зовнішності героїв: їхні фігури, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер.
Мистецтво портрету дуже давнє. Воно налічує кілька тисячо­літь. Уже в Давньому Єгипті людина намагалася передавати вигляд богів та міфічних героїв. За допомогою цього жанру ми можемо вивчати історію людства. До наших днів дійшли портрети царів, вельмож, знаменитих художників, поетів, письменників, вчених і просто людей, що жили в різні часи та епохи.
Існує багато видів портретів. Портрети є поодинокі, групові, па­радні, ліричні, замовні. А також — погрудні, поясні та на весь ріст людини
Отже, існують не тільки фарби, олівці та інші знаряддя для ма­лювання, а й слова, за допомогою яких автор описує зовнішність, вік героя, риси характеру. Якщо ці слова вживаються для опису зовнішності, то вони належать до портретної лексики.
Наведення прикладів вживання портретної лексики:
Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне, просте, живе, стомлене...
□  Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвиля­сте, пишне, блискуче...
Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні, ясні, гострі, вузькі...
□  Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, з підозрою, за­думливий, байдужий... .
Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, з горбинкою, широкий, товстий, короткий...
Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений, широкий...
□  Брови: чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, вищипані, фарбова­ні, густі, сиві...
Постать (постава): висока, середнього зросту, струнка, кремез­на, широкоплеча...
Риси характеру:
□  Позитивні: добрий, лагідний, любить тварин, допитливий, ціка­вий....
□       Негативні: злий, жорстокий, неуважний, неслухняний, леда­що...

     Використовуючи план та опорні слова, напишіть твір про свого улюбленого літературного героя з тих творів, які ми вивчали на уроках літератури.

План (орієнтовний)

1.  Зовнішній вигляд.
2.  Вік героя.
3.  Риси характеру.
4.  Моє ставлення до літературного героя.
Словничок «портретної» лексики


1
Обличчя
кругле, продовгувате, квадратне, вилицювате, повне, ху­дорляве, ніжне, грубе, ластувате, смагляве, бліде, біле, зморшкувате, розумне, життєрадісне, сумне, засмагле
2
Очі
карі, чорні, сірі, сині, зелені, темні, світлі, ясні, роз­косі, добрі, злі, хитрі, лукаві, сумні, розумні, спокійні, лагідні, привітні, стомлені, насмішкуваті
3
Погляд
уважний, гострий, проникливий, спокійний, зацікав­лений, байдужий, привітний, непривітний, підозрілий; задумливий, щирий, допитливий, гострий, ласкавий
4
Брови
чорні, темні, світлі, густі, широкі, тонкі, ледь помітні, крилаті, як шнурочки, рухливі, тремтливі
5
Вії
довгі, чорні, темні, світлі, густі
6
Лоб
високий, низький, широкий, вузький, великий, маленький
7
Ніс
великий, широкий, маленький, красивий, чітко окресле­ний, прямий, горбатий, з горбинкою, кирпатий, гострий, довгий, маленький, орлиний, качиний, задиркуватий
8
Губи
повні, тонкі, вузькі, злі, бліді, яскраві, рожеві, пухкі, усміхнені
9
Зуби
білі, рівні, криві, рідкі, щербаті
10
Волосся
світле, темне, русяве, каштанове, біляве, пишне, довге, коротке, блискуче, пряме, кучеряве, хвилясте, сиве, з сивиною, густе, рідке, пшеничне
11
Постава
високий, стрункий, тендітна, невисокий, середнього зросту, кремезний, огрядний, широкоплечий, худорля­вий, зібраний, спортивний, вайлуватий, неповороткий, атлетичної статури
12
Особливі
риси
родимки
13
Руки
маленькі, великі, з довгими тонкими пальцями, теплі, ласкаві, витончені...
14
Одяг
чистий, охайний, брудний, старий

21 квітня, 27 квітня

Тема: Максим Рильський. Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом засобами поетичної мови. "Дощ". Єдність людини і природи, зв"язок між станом людської душі та довкіллям. "Осінь-маляр із палітрою пишною..."
     Прочитайте інформацію про поета на сторінці 212. Потім декілька раз вголос прочитайте вірші "Дощ" і "Осінь-маляр..."
     Визначте і запишіть у зошит тему, основну думкувірша "Дощ" та визначте, які худодні засоби використовує автор у творі.
     Складіть асоціативний кущ. Запишіть, які кольори у вас асоціюються з осінню (не менше 5 кольорів)
                           ----------
                        ---------
          осінь--------
                     ----------
                         -------------
     Складіть сенкан про осінь.
     Нагадую, що сенкан - це п"ятирядковий неримований вірш, який складається за такою схемою:
  І рядок - слово, яке позначає тему(іменник "осінь")
 ІІ рядок - це опис предмета ( два прикметники).
ІІІ рядок - називає дію, пов"язану з темою (три дієслова).
ІV рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
V рядок складається з одного слова - синоніма до першого слова.
     Виконайте завдання на сторінці 214 (1, 2, 3)
 Присилайте звукові повідомлення з віршами напам"ять!

28 квітня
Тема: Література рідного краю. Твори Наталі Дев"ятко.

Дев'ятко Наталія Володимирівна (11 січня 1983, Дніпропетровськ) — поет, прозаїк, перекладач.


Наталія Володимирівна Дев’ятко народилася 11 січня 1983 р. у м. Дніпропетровську. Закінчила Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (факультет Систем і засобів масової комунікації).
Редактор відділів "Критика", "Проза", "Конкурс" першого україномовного журналу фантастики "Український Фантастичний Оглядач (УФО)" у 2007-2009 рр. Засновник та організатор щорічного міжнародного літературного конкурсу "Современная нереалистическая проза" (2006-2009 рр.). Член журі і координатор щорічних обласних літературних конкурсів "Молода муза" (2008-2011 рр.), "Літературна надія Дніпра" (2011 р.) , "Україна є!" (2011) та ін.
 
Керівник обласного літературного об’єднання ім. Павла Кононенка.
 
Лауреат обласної премії "Обдаровані діти – надія України" (2000), переможець обласних конкурсів "Собори наших душ" (2000), "Молода муза" (2007), Міжнародного конкурсу молодих авторів родини Івана та Марусі Гнип (2010), дипломант Міжнародного дитячого фестивалю "Чарівна книжка" (1998, 1999), Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів "Гранослов" (2001), Всеукраїнського літературного конкурсу "Рукомесло" (2002), нагороджена грамотою Всеукраїнського фестивалю дітей та юнацтва "Шевченко в моєму серці" (2004). Фіналіст конкурсу короткого оповідання "Сила малого" (2008), конкурсу короткого роману "Євроформат" (2008), Всеукраїнського поетичного конкурсу Літературного об’єднання "Кобзар" "Подорож Чумацьким шляхом" (2009), Четвертого всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп'єси "Відродимо забутий жанр" (2010), Всеукраїнського конкурсу для творчої молоді від Національного університету "Острозька академія" (2011) та ін.
Нагороди - "Скарби Примарних островів. Карта і компас" увійшли до десятки Всеукраїнського читацького рейтингу"Читають всі"(2011).
Член Національної Спілки журналістів України (з 2000-го року) і Національної Спілки письменників України (з 2006-го року).
Упорядник колективних збірників "У вирі дум і почуттів" (2008), "Юності омріяні шляхи" (2009), "Віддзеркалення небес" (2010), "Україна є!" (2011), "Барви слова" (2011).
Пише українською і російською мовами.
 
Жанри – психологічна проза, фантастика, фентезі, пригодницькі казки для дітей та юнацтва.
 
Твори опубліковані у журналах "Січеслав" (Дніпропетровськ), "Крила" (Дніпропетровськ), "Саксагань" (Кривий Ріг), "Порог" (Кіровоград), "Полдень, ХХІ век" (Санкт-Петербург, Росія), "Шалтай-Болтай" (Волгоград, Росія), "Український Фантастичний Оглядач (УФО)" (Львів), "Дніпро" (Київ), "Захід-Схід" (мережевий альманах), газеті "Літературна Україна" тощо.
 
Співавтор книги "Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883-2008)" (2009, Дніпропетровськ), альманахів і збірників "Собори наших душ" (Дніпропетровськ, 2000), "Гранослов" (Київ, 2002), "Гранослов запалює зірки" (Київ, 2003), "Коктебель 2005: Зорі над морем" (Київ, 2005), "Сила малого: Антологія сучасної малої прози" (Луцьк, 2008), "Склянка часу" (Канів, 2009), "Перша поетична збірка" (Київ, 2009), "Форум" (Дніпропетровськ, 2011), "Нова проза" (Луцьк, 2011).
 
Автор книг "Между светом и тенью" (2003, Дніпропетровськ), "Три кроки до світанку" (2005, Дніпропетровськ), "Казки Країни сновидінь" (2007, Дніпропетровськ), пригодницької трилогії "Скарби Примарних островів" (2011, Тернопіль - перша книга "Карта і компас").

 Прослухайте аудіокнигу авторки. А при першій можливості відвідайте бібліотеку і оберіть ще якусь книгу цієї письменниці.

4 і 5 травня
Г. Тютюнник. Коротко про письменника. Оповідання "Дивак".
Прочитати у підручнику інформацію про письменника та його оповідання "Дивак".
Тема твору: розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття, яке відмінне від  діда Прокопа. 
Ідея твору: Оспівування людей з неповторним внутрішнім світом, заклик любити та берегти природу.
Мета твору: тільки добра та милосердна людина може тонко відчувати природу.
Проблематика твору: бережливе ставлення до природи, особистість характеризується гідними вчинками, доброта та милосердя зроблять світ добрішим, індивідуальний підхід у навчальному процесі, нема щастя на чужому нещасті.

Композиція твору.
Експозиція: дорога Олеся до школи.
Зав'язка: непорозуміння на уроці малювання між учителькою та учнем.
Розвиток дій: втеча з уроку, блукання верболозами, примирення з Федьком, зустріч з дідом.
Кульмінація: розмова з дідом, непорозуміння та образа.
Розв'язка: вечеря без Олеся, сон хлопця, народження нового дня.
     Аналіз твору запишіть у зошит. Самостійно розділіть теекст оповідання на частини і доберіть назву до кожної.

Тематика твору: бережно відноситися до природи, не втрачати своєї індивідуальності. 
Носії добра – хлопчик Олесь, мати хлопчика.
Носії зла – дід Прокіп, ватага хлопців.

Оповідання вчить бути добрим, милосердним, бережно відноситись до природи, не втрачати свою  індивідуальність, гідними поступками

Образ Олеся.
Портрет
Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ.
Олесь нахиляється, крекче, пильно мружить око. Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий; важко нахилятись: дух спирає, під очима набряка, тому кожен сучок птицею вздрівається.
СлухнянийОлесь смирно стоїть біля порога, слухає

Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо.
А що, поставили п'ятірку?

 Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди…
Олесь пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням.
Олесь старанно скрипів олівцем і натхненно прицмакував.
  Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями.
Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь. І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатці — він біля віконця сидить, рибку стереже. Ось карасик пливе…«Добридень, дядьку! Як поживаєте?».
Олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного, немов у жмурки грають. Олесь зупиняється — і дерева завмирають.
А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміявся, коли гусиня взяла Івасика на свої крилята
  Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб!
Під корою щось жалібно скрипіло, а внизу під підошвами в Олеся ворушилось коріння — помирає сосна...
 Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір.
Діду, чому дятел шишки їсть, а щука — пліточок?
  Олесь нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько і, вирішивши, що тепер сосна не впаде, погицав через замети до школи.
Навіщо лід псуєте? — у відповідь Олесь. — Він ще молодий.
«Пусти», — видихнув Олесь і ляпнув долонею по льоду.
А я не забрав у дятла шишки, — хвалиться Олесь.

 Олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду ґулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи.
Олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню.
  А Олесь сидів посеред річки поруч зеленої, з ряскою, калюжі і плакав.
Олесь ще дужче захвилювався, ледве не заплакав від щирості і солодкого почуття братерства.

 «А ото, мабуть, Наталчин, — кажуть біля тину, помітивши Олеся. — Ба яке смирне...»
  А якщо коням важко буде? — своєї Олесь.
Прокіп хльоскав батогом і лаявся. А Олесь сердито сопів у нього над вухом і підбивав руку. Замахнеться Прокіп гарненько, цьвох — і мимо.
— Не бий, — благає Олесь. — Бачиш: важко.

 Доки Матильда Петрівна думала про долю свого авторитету, Олесь вийшов у коридор, похапцем натяг пальтечко і опинився на ґанку...
  Дома Олесь не став ждати, доки дід з матір'ю скидають солому, швиденько роздягся і поліз на піч.
  Сідай, внуче, по солому поїдемо.
Товчи, внучку, гніти! — хекав.
  Спочатку Олесь надолужав, потім заморився і сів.
 Прагне жити по  справедливості, мрійник Олесеві зробилося сумно. Закортіло швидше туди, в село, де сніг плете навколо електричних ліхтарів густі рожеві сіті, й привітно світяться вікна в хатках.
У лівому стовчику вказати рису характеру хлопчика, яку ілюструє цитата з правого стовпчика. Можна записати списком під номерами у зошиті.

12 травня
Тема: Урок позакласного  читання. Сучасні твори про історичне минуле. Оксана Сенатович "Малий Віз".

Багато хто з письменників звертався до історичної тематики. Приваблювали їх мужність і звитяга наших предків, прагнення до волі й лицарський дух. І наші сучасники часто  реальні події з давно минулими. Як і Оксана Сенатович, казку «Малий Віз» якої ми будемо сьогодні вивчати .

Прочитайте розповідь письменниці про себе.

Я народилася 1941 року в містечку Бережани на Тернопільщині. Мама і тато працювали вчителями, а   я   понад усе любила вчитися. Іноді батьки дозволяли мені сидіти на уроках, і для мене  малої  це було найбільшою радістю.

    Після закінчення школи   навчалася у Львівському політехнічному інституті  на механіко-технологічному факультеті. При    інституті діяла літературна студія, яку я  із задоволенням відвідувала. Керував студією Микола Петренко, серед товаришів якого був Володимир Лучук, який згодом став  моїм  другом і чоловіком .

    Працювала на заводі, а згодом – інженером у науково-дослідному інституті. Та справжнім  покликанням  стала  література  і  письменницька  діяльність. У моєму доробку – твори для дорослих і дітей. Дитячі твори виходили   особливо добре, адже писала їх наче для своїх синів. У   мене  вийшли такі збірки для дітей: «Вісім сотень колобків», «Вчиться вересень читати», «Сніговик», «Живемо в одному домі», «Шпаки на колесах», «Соловейку, тьох-мажор», «Не виростуть хлопці без дощу», «Вуйко Пампулько і пані Будь ласка» та інші.

   Окрім власних творів, займалася ще й перекладами із сербської мови. Лауреат премії імені Олени Пчілки.

 Я  – мати двох синів: Іван – цікавий поет, а Тарас – перекладач.


Словникова робота

  1.Дай нурка – пірни

дишель – палиці, якими з’єднується віз із упряжкою коня

Малий Віз – сузір’я Велика Ведмедиця

Курінь – тимчасове житло з гілок, хмизу в польових умовах

Куліш – пшоняна каша з добавками

Хмиз – тонкі гіллячки

Ватра – вогонь

Побічня – край воза

Мана – привид

Кіш – підрозділ козаків

Канапа – ліжко без спинок, диван

Бабахнувся – впав

Казан – посудина з округлим дном

Залагодити – владнати, допомогти

Бариться – зволікає

     Прочитайте або прослухайте твір. Виконайте завдання у зошитах.

1. Як  раніше  називалися  поляки ? 

2. Як  називалася  гора, повз  яку  на  Моламу  Возі  проїхав  головний  герой? 

3. Як  звали  головного  героя ? 

4.Як  називалося  місто, у  якому  головний  герой  знайшов  книгарню?                 

5. Хто  зустрів головного  героя  в  невідомому

6. Який   козацький  винахід    вистрелив  так, що  після  цього  стало  ясно-ясно?

7. Скільки  років  головному  героєві? 

8.Сірко  вирішує: головний  герой- козак  чи  шукач  …   

9. Житло  козаків 

10. Головний  герой  сперечався  з  товаришем  про  козацькі  підводні…

11.Густий  суп  із  пшона, основна  козацька  страва .


18 травня

Тема: Микола Вінграновський.  "Сіроманець" - захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини і природи.

Прочитайте розповідь про письменника, Починайте знайомство з історією дружби хлопчика і вовка, читайте твір на с. 223-235. Виконайте завдання 12 у зошитах.



19 травня

Тема: Підсумкова контрольна робота (тестування).

Початковий і середній рівні

  1. Коли народився Т.Шевченко

А) 9 березня 1914 року.                              Б) 10 березня 1914 року.

В) 9 вересня 1914 року.                              Г) 10 вересня 1914 року.

  1. Ліричним є твір

А) «В бур’янах» (С.Васильченка).            Б) «За сонцем хмаронька пливе…» (Т.Шевченка).

В) «Лось» (Є.Гуцала).                                Г) «Микита Кожум’яка» (Олександра Олеся).

3. Малий  Шевченко мріяв стати

А) Учителем.                                               Б) Малярем.        

В) Козаком.                                                 Г) Гончарем.

4. Селянську родину Т.Шевченко описує у вірші

А) «За сонцем хмаронька пливе…».         Б) «Тече вода з-під явора…».

В) «Мені тринадцятий минало..».             Г) «Садок вишневий коло хати…».

5. Якими талантами нагородила доля П.Тичину

А) Співака і танцюриста.                           Б) Співака і музиканта.

В) Танцюриста і письменника.                  Г) Художника і музиканта.

6. Перша збірка П.Тичини має назву

А) «Сонячні кларнети».                             Б) «Замість сонетів і октав».

В) «Плуг».                                                   Г) «В космічному оркестрі».

7. В уривку «Щось мріє гай – над річкою» (П.Тичини) використано художній засіб

А) Епітет.                                                    Б) Метафора.   

      В) Гіпербола.                                                Г) Порівняння.

8. Блакитні простори; широкі степи; весняні ночі в гаях; люди, що не люблять ридати, – ці поетичні образи є у вірші П. Тичини

А) «Гаї шумлять»                                       Б) «Блакить мою душу обвіяла…».

      В) «Не бував ти у наших краях!».             Г) «Садок вишневий коло хати».

9. В якій родині народився Є. Гуцало

А) Родині лікарів.                                        Б) Родині робітників.   

В) Родині кріпаків.                                      Г) Родині вчителів.

10. У поезії Є.Гуцала «Чарівники» йдеться про

А) Дивовижний світ рідної природи.        Б) Незвичайні здібності людини.

В) Чарівних птахів, які врятували ліс.       Г) Відвагу захисників рідної землі.

11. Лось в однойменному оповіданні Є.Гуцала байдуже спостерігав, як наближаються діти, тому що

А) Змирився з тим, що мусить загинути.   Б) Дуже знесилився, а до того ж звик до людей.

В) У дітей не було зброї.                             Г) Намагався приспати дитячу пильність.

12. Уособленням зла в оповіданні Є.Гуцала «Лось» є образ

А) Старшого брата.                                      Б) Меншого брата.     

В) Дядька Шпичака.                                     Г) Лося.

Достатній рівень

1. Персоніфікація – це…?

2. Оповідання – це…?

3. Визначити тему оповідання Є.Гуцала «Лось»

Високий рівень

1. Скласти план оповідання Є.Гуцала «Лось»


25, 26 травня
Тема: Повторення в кінці року.
 Зайдіть за посиланням та виконайте цікаві завдання на повторення вивченого.


Література на літо:

6 клас

Календарно-обрядові пісні:

«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Пісні літературного походження:

«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».

Я і світ:

Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/

Пригоди і романтика:

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Гумористичні твори:

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,

Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».